Методи роботи соціального педагога

інша класифікація методів за функціями соціаль-о-педагогічної діяльності: соціальної адаптації, соціальної діагностики, соціальної профілактики, організаційно-управлінські, корекційно-реабілітаційні, терапевтичні, методи соціально-педагогічної допомоги та підтримки та інші.

Дослідниця Ю. Василькова [3] визначає методи роботи соціального педагога як „методи соціального виховання". Вона поділяє їх на індивідуальні та групові. Інші вчені визначають методи як „способи цілеспрямованих дій у конкретній ситуації взаємодії особистості з її культурно-освітнім середовищем, які забезпечують формування соціально-значимих відносин і якостей особистості" [5].

Окреслимо такі групи методів: соціально-економічні (допомога); організаційні методи (методи організації дисципліни : пспхолого-педагогічні методи (спостереження, ве-яня щоденника, бесіда, анкетування, інтерв'ю, тестування, підтрпмка особистості, подолання конфлікту, методи лікувальної педагогіки; індивідуального навчання, виховання природою, метод народної педагогіки, корекції розвитку; самовиховання, перевиховання, самоорганізації, ділового спілкування, тренінгу; соціометрії, моніторингу, генерації настрою, біографічний метод, переконання, музикотерапії, методи виховання особистості в колективі (організація, самоуправління, традиції, перспективних ліній, вибуху).

Р. Овчарова зазначила, що володіння соціальним педагогом ?тодами діяльності дозволяє йому оптимізувати свою професійну діяльність, піднятися на рівень професійної майстерності [8]. Вона виділила методи, які використовує соціальний педагог, у такі групи:

Педагогічні методи:

- організаційні (педагогічний експеримент);

- методи педагогічної діагностики (спостереження, природний експеримент);

- навчальні методи (словесні, наочні, практичні);

- виховні методи (позитивний приклад, привчання, переконання, навіювання, перспектива, гра, довіра, організація успіху, методи самовиховання).

Соціально-педагогічні методи:

- методи соціального виховання (мотивування та залучення до діяльності, метод репродукування, закріплення та збагачення досвідом, сприяння та співтворчості);

- методи впливу (на свідомість, на почуття, на поведінку);

- методи організації соціально-педагогічної взаємодії (ціле-покладання, ціннісної орієнтації, організації діяльності, спілкування, оцінки, самореалізації).

Психологічні методи:

- психодіагностичні методи (тести: інтелекту, здібностей, особистісні опитувальники досягнень, проективні, малюнкові, соціометрія);

- психокорекційні методи (психогімнастика, ігрова корекція, ігротерапія, арттерапія, тренінг поведінки, соціально-психологічний та навчальний тренінги);

- метод психологічного консультування (емпатійне слухання, інтерпретація, ідентифікація, фасилітація, висунення гіпотез);

- метод психотерапії (суггестопедія, самонавіювання, раціоналізація, психоаналіз, групова терапія, транзактний аналіз, поведінкова терапія, сімейна психотерапія).

Методи соціальної роботи:

- соціальна діагностика (інтерв'ю, моніторинги, соціологічне опитування, експертна оцінка, експертний прогноз, біографічний метод);

- соціальна профілактика (превентивний метод соціальної терапії, соціограми, група підтримки);

- соціальний контроль (соціальний нагляд, соціальна опіка, соціально-медичний догляд, соціальне обслуговування);

- соціальна реабілітація (трудотерапія, кризова інтервенція);

- соціально-економічні (пільги, компенсації, патронаж, санкції);

- організаційно-розпорядчі (регламентування, нормування, інструктаж, критика, контроль та перевірка).

і погляд, дана класифікація найбільш ґрунтовна. ядтгт класифікацій соціально-педагогічних методів діяльності заслуговує уваги класифікації Безпалько О.В., >рова В.М., яка поділяє методи соціально-педагогічної роботи нч: педагогічні, психологічні, соціологічні, соціальної роботи та описує їх зміст [1].

Оскільки соціальна педагогіка тісно взаємопов'язана з різними науками, вона використовує для вирішення соціаль->-педагогічних завдань методи, які виникли та розвивалися в інщих науках. Так, педагогічні методи найчастіше використовуються в соціально-педагогічній практиці.

Методи формування свідомості спрямовані на формування певних понять, оцінок суджень, світогляду особистості. Переконання — це спосіб впливу на раціональну сферу особистості за допомогою логічно аргументованої інформації з метою підсилення чи зміни поглядів, установок, оцінок в об'єкта впливу. Навіювання - це спосіб впливу на особистість, заснований на некритичному сприйманні інформації об'єктом впливу. Важливою відмінністю навіювання від переконання є його спрямованість не на логіку та розум особистості, її здатність мислити та розмірковувати, а на емоції людини, її готовність отримати інструкції до дії. Приклад - метод виховання, заснований на свідомому відтворенні особистістю певних способів поведінки.

Методи організації діяльності - це способи закріплення, формування позитивного досвіду поведінки, відносин, дій та вчинків.

Методи стимулювання діяльності спрямовані на стимулювання особистості до поліпшення чи зміни своєї поведінки, розвитку мотивації до соціально-схвальної діяльності.

Методи самовиховання сприяють свідомій зміні людиною власної особистості у відповідності до суспільних вимог та осо-бистісного плану самовдосконалення.

Психологічні методи в соціально-педагогічній роботі застосовуються з метою діагностики особливостей індивіда та організації на основі отриманих результатів різних видів психотерапевтичної та психокорекційної роботи.

Тестування - метод психологічної діагностики, провідним організаційним моментом якого є застосування стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу значень. Тестовий метод дає змогу з певною мірою точності встановити актуальний рівень розвитку в індивіда необхідних навичок, знань, особистісних характеристик тощо.

Психодрама - де метод групової психотерапії, у якій використовується рольова гра, під час якої створюються необхідні умови для спонтанного вираження індивідом почуттів, що пов'язані з важливими для нього проблемами. Під час психодра-ми створюються умови для переосмислення особистістю власних проблем та конфліктів, подолання неконструктивних по-ведінкових стереотипів та способів емоційної реакції, формування адекватних прийомів поведінки.

Соціодрама - спеціальний вид психодрами, спрямований на аналіз відносин між різними групами людей. Соціодрама не обмежується проблемами однієї людини чи конкретної групи. Вона звернена до проблем, які виникають у соціумі і притаманні для значної кількості людей. Під час соціодрами аналізуються певні колективні уявлення та досвід, які обумовлені різними соціокультурними особливостями (соціальними, етнічними, професійними тощо).

Ігрова терапія - метод корекції емоційних та поведінко-вих розладів у дітей шляхом залучення їх до різноманітних ігрових ситуацій. У процесі гри спеціаліст спостерігає за поведінкою дитини, що дає йому певний діагностичний матеріал для того, щоб запропонувати дитині таку гру та роль у ній, яка допоможе їй усвідомити негативні аспекти своєї поведінки чи формувати ті навички соціальної взаємодії, які є відсутніми або малорозвинутими в дитині.