Соціальні Центри матері та дитини - Психология и педагогика - Каталог статей - Психология | Социальная педагогика | Психоанализ
Главная » Статьи » Психология и педагогика

Соціальні Центри матері та дитини

Соціальні Центри матері та дитини  – заклади тимчасового 
проживання жінок на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та
матерів із дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в
складних життєвих умовах, що перешкоджають виконанню мате-
ринського обов’язку.
 
Вагітна жінка/породілля може бути направлена до Центру, коли: 

  •  мати хоче бути разом із дитиною;

  •  немає іншого безпечного місця проживання породіллі 
разом із дитиною на даний час;

•  жінка має шанси до реінтеграції в громаду  
у майбутньому; 

•  вона не має психічних захворювань;

•  має дітей віком від народження до 18 місяців чи термін 
вагітності – 7-9 місяців, як це визначено Типовим поло-
женням про соціальний Центр матері і дитини;

•  жінка погоджується працювати за індивідуальним  
планом соціального супроводу і дотримуватися  
затверджених правил розпорядку.

Згідно  з  Типовим  положенням  про  соціальний  Центр  
матері  та  дитини  (постанова  КМУ  від  08.09.2005,  №879)  
основною метою центру є запровадження нових форм соці–
 альної підтримки жінок і запобігання відмовам батьків від  
новонароджених дітей. 

Якщо мати розлучена з немовлям в перші місяці його жит-
тя, у неї не формується прихильність до дитини, і тоді мало-
ймовірно, що мати пізніше забере малюка до себе. Саме тому  
основними завданнями Центру є: 

•  створення належних психолого-педагогічних і житло-
во-побутових умов для забезпечення нормальної  
життєдіяльності осіб, що тимчасово тут проживають;

•  сприяння здобуттю особами, що тимчасово прожива-
ють у Центрі, освіти, фаху, навичок самостійного  
життя з дитиною поза межами центру, захист їхніх 
прав та інтересів;

•  надання безоплатних психологічних, соціально-
 педагогічних, правових, соціально-економічних  
та інформаційних послуг особам, що тимчасово прожи-
вають у Центрі, та забезпечення їх харчуванням.

Команда  працівників  Центру  допомагає  жінкам  набути  
навички з догляду за дитиною, готує їх до самостійного ухва-
лення рішень щодо своїх життєвих проблем. Це передбачає 
і набуття знань стосовно захисту власних прав і прав своєї 
дитини,  налагодження  контактів  із  родичами,  розв’язання 
житлових та інших життєво важливих питань. Під час прожи-
вання в Центрі молоді матері мають можливість продовжува-
ти навчання, розпочати здобувати вищу освіту, відвідувати 
професійні курси тощо.
 
У той самий час варто зазначити, що Центр матері та дити-
ни, як і будь-який інший заклад, не є ідеальним засобом роз-
в’язання  проблем  у  системі  профілактичної  роботи.  Часто  
соціальної роботи на місцях може бути досить, аби запобігти 
залишенню  дітей  у  лікувальних  закладах.  Послуги  Центру 
необхідно  використовувати  як  останній  ресурс,  коли  всі  
інші вичерпано. Час перебування в ньому має бути настільки ко-
ротким, наскільки це можливо, і настільки тривалим, наскіль– 
 ки  це  необхідно.  Наприклад,    термін  перебування  у  Центрі 
«Мати  і  дитина  разом»  м.  Фастова  становить  до  4  місяців,  
у виняткових випадках – до 21 місяця. Клієнти мають розу-
міти із самого початку, що Центр – це тимчасовий притулок 
унаслідок  виникнення  кризової  ситуації.  Шляхом  поро–
зуміння між матір’ю та персоналом Центру може бути угода  
з визначеним терміном перебування. 

Житлово-побутові  умови  в  Центрі  створено  таким  чином, 
аби  забезпечити  максимум  самостійності  та  комфорту  
в повсякденному житті. Кожна жінка мешкає разом із дити-
ною  в  мебльованій,  затишній  кімнаті.  До  послуг  клієнтів:  
вітальня, кухня, де вони готують їжу (персонал консультує, 
як приготувати ту чи іншу страву), в окремих Центрах ство-
рюються майстерні, комп’ютерні кімнати. Команда працівни-
ків Центру, до складу якої входять психолог, соціальні праців-
ники,  соціальні  педагоги,  медсестра  та  інші  співробітники, 
забезпечують надання кваліфікованої допомоги.  Обов’язко-
вою  умовою  перебування  в  центрі  є  прибирання  кімнати,  
де проживає жінка з дитиною. 

Особливістю функціонування Центру є індивідуальна і пла-
номірна робота з кожним клієнтом. Як тільки жінка з дити-
ною потрапляє до закладу, за нею закріплюють соціального  
працівника (члена мультидисциплінарної команди співробіт– 
ників Центру), завдання якого – координувати  всю роботу, 
яка ведеться з конкретним клієнтом. Через сім-десять днів 
після направлення породіллі до Центру закріплений за нею 
соціальний  працівник  складає  індивідуальний  план  соці– 
ального супроводу на основі первинної діагностики, спосте-
реження, а також інформації, наданої соціальним працівни-
ком, який працював із жінкою за місцем її проживання або  
в пологовому будинку. 

План соціального супроводу має відображати всі аспекти жит-
тя матері та дитини, охоплюючи стан здоров’я і розвитку дити-
ни, взаємин матері й дитини, підготовку матері до самостійно-
го життя, освіту, роботу, стосунки з сім’єю і батьком дитини, 
підтримку з боку оточення і заходи з реінтеграції в сім’ю.

Обов’язковою  умовою  ефективності  виконання  плану  є  
активне залучення клієнтів до цього процесу на всіх стадіях 
його здійснення (оцінка, підготовка, реалізація, за потреби –  
перегляд  плану).  У  ході  реалізації  плану  треба  акцентува-
ти увагу на закріпленні й розвитку сильних сторін клієнта,  
постійно підкреслюючи його успіхи й досягнення. 
Необхідно, щоб усі члени команди працівників Центру озна-
йомилися з індивідуальним планом кожного клієнта і сприя-
ли його виконанню.  

Важливим компонентом системи соціальної роботи в Центрі 
є  планування  заходів  і  подальший  супровід  клієнта  після  
вибуття його з закладу. В цьому контексті є доцільним, аби 
співробітники Центру і соціальний працівник служби ранньо-
го втручання за місцем проживання клієнта із самого початку 
(направлення до Центру) працювали в постійному контакті, 
обмінюючись інформацією в ході реалізації заходів, спрямова-
них на успішну реінтеграцію жінки з дитиною у громаду. 

Таким чином, можна визначити наступний алгоритм роботи 
з жінками, які висловлюють намір відмовитися від новона–
родженої дитини [5; 7]:

•  налагодження контакту з вагітною жінкою/ 
породіллю;

•  аналіз причин виникнення кризи, її виду та стадії;

•  розробка стратегії збереження біологічної матері 
для новонародженого або визначення її нездатності 
виховувати дитину шляхом проведення оцінки стану, 
потреб, визначення напрямів соціально-психологічної 
та соціально-педагогічної роботи з породіллю задля 
формування у неї позитивної мотивації стосовно  
новонародженої дитини (планування послуг); 

•  надання інтегрованих соціальних послуг та оцінка  
їх ефективності.

Сучасна  ситуація  розвитку  дитинства,  у  тому  числі  форму-
вання прив’язаностей між батьками і дітьми в сім’ї, потребує 
наукового переосмислення і концентрації зусиль усіх інсти-
туцій, відповідальних за її нормалізацію. Адже дитинство –  
період  існування  людини,  у  якому  закладаються  основи  
її особистої активності, риси й цінності, що визначають якість 
майбутнього життя. 
Категория: Психология и педагогика | (15.01.2013)
Просмотров: 1269 | Рейтинг: 4.0/1