Главная » Статьи » Психология и педагогика

Інструкція для роботи зі справами сім’ї (клієнта)


Процес соціальної роботи з сім’єю відбувається у логічній по-
слідовності дій, зафіксованих у спеціально розробленому па-
кеті документів «Справа сім’ї (клієнта)». Дані документи ство-
рені на основі практичного досвіду соціальних працівників, 
які здійснювали соціальний супровід сімей із дітьми, відобра-
жають певну послідовність дій і містять такі складові:

форма № 1 – «Форма звернення/направлення та збору 
первинної інформації»; 
форма № 2 – «Форма початкової оцінки потреб дитини 
та сім‘ї»;
форма  №  2-А  –  «Картка  початкової  оцінки  випадку 
відмови  або  загрози  відмови  від  новонародженої  
дитини»; 
форма № 3 – «Картка контактів соціального працівника 
з клієнтом та його соціальним оточенням»;
форма  №  4  –  «Акт  обстеження  житлово-побутових 
умов»; 
форма № 5 – «Договір про взяття сім‘ї під соціальний 
супровід/надання соціальних послуг»;
форма № 6 – «Форма комплексної оцінки потреб дити-
ни та сім’ї»; 
форма №7 – «План спільних дій»;
форма № 8 – «Картка обліку матеріальної допомоги»;
форма № 9 – «Висновок соціального працівника щодо 
результатів супроводу та надання соціальних послуг»;
форма  №  10  –  «Рекомендації  соціального  працівни-
ка  щодо  подальших  дій  сім’ї  (клієнта)  після  закриття  
справи».

Всі контакти із сім’єю та з соціальним оточенням сім’ї (через 
листи, телефонні дзвінки, індивідуальні бесіди, інше) мають 
бути обов’язково зафіксовані та внесені до «Справи сім’ї (клі-
єнта)». Також обов’язково мають бути протоколи командних 
зустрічей, на яких розглядалися питання сім’ї. Всі записи ма-
ють бути достовірними, чіткими й розбірливими. Це потріб-
но для того, щоб за відсутності соціального працівника, який 
безпосередньо працює із клієнтом, інший соціальний праців-
ник або керівник служби, за необхідності чи на випадок на-
 гальної потреби, могли отримати інформацію про сім’ю.

До уваги соціальних працівників!

Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», Етично-
го кодексу спеціалістів із соціальної роботи України соціальний 
працівник має пам’ятати, що інформація, яка міститься у «Спра-
ві»,  є  конфіденційною.  До  «Справи»  мають  доступ:  клієнт/и, 
щодо якого/яких ведеться соціальна робота, соціальний праців-
ник, який надає соціальні послуги, та прямі керівники соціаль-
ного працівника. Розголосити дану інформацію соціальний пра-
цівник має право тільки за обставин, коли від цього залежить 
захист життєвих інтересів дитини чи інших членів сім’ї.
Форма №1. «Форма звернення/направлення та збору первин-
ної інформації» має на меті: зафіксувати основну (первинну) 
інформацію про дитину і сім’ю та відповідь ЦСССДМ на звер-
нення/направлення.

Зазначена форма містить важливу інформацію про дитину,  
а саме: місце її проживання, склад сім’ї, стислий опис основ-
ної проблеми;  організації/особи, залучені до роботи з дити-
ною і сім’єю. 

Дана форма заповнюється черговим соціальним працівником 
ЦСССДМ та передається менеджеру (начальнику відділу) від-
повідної служби для ухвалення рішення щодо подальшої ро-
боти з клієнтом. Якщо звернення чи направлення стосується 
випадку загрози відмови матері (батьків) від майбутньої чи 
народженої дитини, соціальний працівник розпочинає робо-
ту з випадком із Форми № 2-А, а потім, залежно від ситуації, 
використовує інші форми карток. 

Форма  №  2.  «Форма  початкової  оцінки  потреб  дитини  та  
її сім’ї»

У формі початкової оцінки відображається продовження про-
цесу систематичного збору інформації, який розпочато на ета-
пі звернення/направлення та збору первинної інформації, а 
також аналіз отриманих даних. Метою початкової оцінки є ух-
валення рішення стосовно того, чи  дитина, сім’я  насправді 
потребують допомоги, соціального супроводу та які саме по-
слуги найбільшою мірою відповідатимуть потребам певного 
клієнта, а також розглядається питання необхідності прове-
дення комплексної оцінки потреб дитини та сім’ї. 

Форма №3. «Картка контактів соціального працівника з кліє-
нтом та його соціальним оточенням»

Вже починаючи з етапу налагодження стосунків із клієнтом, 
а також усього періоду соціальної роботи з ним, соціальний 
працівник веде записи своїх дій стосовно клієнта та його соці-
ального оточення, де фіксується: коли і з ким контактував со-
ціальний працівник, короткий зміст розмови та досягнутих 
домовленостей. 

Форма № 4. «Акт обстеження житлово-побутових умов»

Важливим документом у роботі з сім’єю та джерелом інформа-
ції про  житлово-побутові умови сім’ї є «Акт обстеження житло-
во-побутових умов», де фіксується інформація про кожного із 
членів сім’ї та про тих осіб, які проживають разом із сім’єю або 
зареєстровані як такі, що проживають, дається характеристи-
ка житлово-побутових умов  проживання сім’ї, особлива увага 
приділяється оцінці умов проживання дитини (дітей),  відпо-
відності цих умов нормам та потребам дитини, та її (їхній) без-
пеці, а також з’ясовуються основні проблеми, що впливають  
на стан сім’ї, позитивні зв’язки та ресурси сім’ї.

Акт обстеження житлово-побутових умов заповнюється ко-
місією, визначеною дорадчим органом чи службою у справах 
дітей. До складу комісії входить представник ЦСССДМ – ди-

ректор  чи  начальник  відділу  (не  рекомендується  залучати  
до складу комісії соціального працівника, який веде випадок).

Форма № 5. «Договір про взяття сім’ї під соціальний супро-
від/надання соціальних послуг»

Вже під час первинної оцінки потреб соціальний працівник 
обговорює з клієнтом необхідність укладання договору про 
надання соціальних послуг, узгоджує мету, завдання та необ-
хідність тих чи інших дій. 

Цей документ укладається у двох примірниках, один із яких 
зберігається  у  клієнта,  другий  –  у  «Справі  сім’ї  (клієнта)», 
і  підписується  клієнтом,  соціальним  працівником,  який  із 
ним працює, та директором (менеджером служби) ЦСССДМ. 
Такий  підхід  забезпечує  прозорість  стосунків  та  стимулює 
відповідальність кожної зі сторін. Ця форма є лише зразком. 
Укладаючи договір, соціальний працівник спільно з клієнтом 
обговорює умови подальшої співпраці, права та обов’язки сто-
рін, які дадуть можливість досягнути змін на краще, подола-
ти складні життєві обставини.

Договір  із  клієнтом  укладається  на  певний  період  часу,  за 
який  планується  завершити  соціальний  супровід  і  досягти 
позитивних змін, по закінченні терміну дії договору справа 
переглядається і, при потребі, укладається новий договір.

Форма  №  6.  «Форма  комплексної  оцінки  потреб  дитини  
та сім’ї»

В основі  комплексної оцінки потреб дитини та сім’ї  лежить 
трикутник потреб дитини, а самі форми розроблені відповід-
но до її вікових особливостей, вони містять механізм прове-
дення обстеження. Таким чином існує 5 форм оцінки за віко-
вими групами (0–2р.; 3–4 р.; 5–8 р.; 9–14 р.; 15–18 р.).

Комплексна оцінка допомагає оцінити потреби дитини, здат-
ність батьків їх задовольняти, самостійно справитися з наяв-
ними проблемами.

За допомогою комплексної оцінки соціальний працівник мо-
же  виявити сильні та слабкі сторони клієнта і його оточення, 
визначити найбільш значущих людей серед оточення, які мо-
жуть допомогти сім’ї, визначити ризики та їхні джерела, до-
помогти батькам усвідомити потреби дитини, а головне – за-
лучити батьків як партнерів до процесу оцінки та реалізації 
плану соціального супроводу.

Форми комплексної оцінки допоможуть соціальним праців-
никам провести основне обстеження потреб клієнта спосо-
бом,  який  дозволяє  вести  систематичний  збір  інформації,  
а також спрощує аналіз і планування найкращих дій в інте– 
ресах дитини.

У формі містяться поради, які необхідно взяти до уваги під 
час проведення оцінки; вказано, де корисно було б застосову-
вати відповідні анкети чи шкали. 

Форму комплексної оцінки можна заповнити кількома спосо-
бами. Наприклад, соціальний працівник може обговорити з 
дитиною, сім’єю різні питання, передбачені у підрозділах фор-
ми комплексної оцінки, а потім показати сім’ї вже заповнену 
форму. Або ж, після проведення попередньої роз’яснювальної 
роботи з батьками, соціальний працівник може заповнювати 
форму разом із батьками/опікунами дитини.

Проведення комплексної оцінки завжди має відбуватися та-
ким  чином,  щоб  допомогти  батькам/опікунам,  дітям  та  ін-
шим членам сім’ї взяти активну участь у її процедурі. У фор-
мах виділяється місце, де батьки/опікуни і діти підліткового 
віку могли б висловити власну думку щодо питань, які дослі-
джуються, та здійснення оцінки загалом.

У разі недоречності заповнення окремих підрозділів форми у 
розділі підсумків соціальний працівник вказує причину бра-
ку відповідної інформації. 

У своїх записах під час заповнення форми соціальний праців-
ник має робити акцент, яка саме допомога і підтримка потріб-
на дитині й сім’ї, і які організації найкращим чином нададуть 
цю допомогу. Для цього, можливо, необхідно буде провести 
детальніше дослідження окремих аспектів розвитку дитини 
застосувавши допоміжні анкети і шкали, а в разі потреби за-
лучити для додаткових обстежень відповідних спеціалістів.
Тобто передбачається, що інші зацікавлені організації також 
будуть залучені до процесу комплексної оцінки. Проте варто 
нагадати, що перед тим, як контактувати з іншими організа-
ціями, слід отримати дозвіл батьків, за винятком випадків, ко-
ли дитині загрожує небезпека. Водночас потрібно отримати 
дозвіл від організацій, щоб мати змогу ділитися їхньою інфор- 
мацією з сім’єю. 

Зібрана інформація використовується для вивчення потреб 
клієнта, визначення цілей і складання планів щодо подаль-
ших дій у кожному окремому випадку.

Таким чином, із дитиною, сім’єю у ході комплексної оцінки 
можуть працювати декілька організацій, закладів, фахівців. 
Однак відповідальність за проведення комплексної оцінки та 
заповнення її форми покладено на соціального працівника.

Форма № 7. «План спільних дій»

Спільне  планування  з  клієнтом  дій  у  наданні  соціальних  
послуг є одним із основних принципів у соціальній роботі. 
План складається на основі проблем та потреб, виявлених у 
ході проведення комплексної оцінки потреб дитини та сім‘ї 
після підписання Договору про надання соціальних послуг. 
Всі заплановані дії/соціальні послуги мають бути: здійснен-
ними, зрозумілими, чіткими, відповідати можливостям клієн-
та та його потребам, а також написані зрозумілою для нього 
мовою. Слід також враховувати вплив соціального оточення 
клієнта та чітко визначати дії для кожної зі сторін (і соціаль-
ного працівника, який надає чи забезпечує надання соціаль-
них послуг, і клієнта, його позитивного оточення). Крім соці-
ального працівника та клієнта до складання плану можуть 
бути залучені й представники інших установ та організацій, 
які можуть надати послуги клієнту для забезпечення тих чи 
інших потреб дитини, сім’ї. Обов’язково потрібно вказувати 
також термін їх виконання та очікуваний результат. 

Форма № 8. «Картка обліку матеріальної допомоги»

У більшості випадків для розв’язання соціальних проблем сі-
м’я потребує певної матеріальної, фінансової чи гуманітарної 
допомоги. Соціальний працівник спільно з клієнтом визнача-
ють, на вирішення якої саме проблеми слід сконцентрувати 
увагу і які ресурси для цього потрібні. Соціальний працівник 
обговорює ці пропозиції на командній зустрічі та визначає 
вид,  розмір,  джерела  допомоги  (надавачем  може  бути  як 
ЦСССДМ, так і інші суб‘єкти соціальної роботи з сім‘ями). Усі 
види наданої допомоги (фінансової, матеріальної, гуманітар-
ної), незалежно від джерела, фіксуються у формі № 8.
До уваги соціальних працівників!

При наданні фінансової допомоги ЦСССДМ обов’язково ма-
ють бути такі документи:

заява клієнта на фінансову допомогу;

відповідні підтверджувальні  документи,  які  вказують 
на необхідність її отримання;

протокол командної зустрічі, на якій розглядалося дане 
питання;

наказ директора центру про надання фінансової допомоги;
акт прийому-передачі коштів чи матеріальних цінностей;
підтверджувальні документи про цільове використан-
ня коштів.

Форма № 9. «Висновок соціального працівника щодо резуль-
татів справи»

Якщо обов’язки соціального працівника, передбачені Догово-
ром, виконані і клієнт, його сім’я подолали складні життєві 
обставини, починається етап підготовки сім‘ї ( клієнта) до за-
вершення роботи.

Питання про завершення стосунків із сім’єю обговорюється 
на командній зустрічі, де й ухвалюється рішення щодо при-
пинення стосунків із родиною чи про необхідність їх продов-
ження.

Соціальний працівник спільно з сім’єю та іншими суб‘єктами 
соціального супроводу переглядають план супроводу, відзна-
чають позитивні зміни і формують рекомендації щодо пода-
льших дій для сім‘ї.

До уваги соціальних працівників!

Справа сім’ї (клієнта) може завершуватися формою № 9, і пе-
редати її копію сім‘ї, але при потребі соціальний працівник 
може використати форму № 10, призначену спеціально для  
сім’ї, і деталізувати рекомендації щодо її подальших дій.  У фор- 
мі № 10 вказується, для кого саме з членів сім‘ї призначена та 
чи інша рекомендація, при цьому деякі з них можуть стосува-
тися не лише дорослих, але й дітей.

Форма рекомендацій (№10) повторює структуру трикутника 
потреб, але це не означає, що на кожну з потреб, і здатнос-
 тей батьків, факторів сім‘ї та середовища мають бути реко-
мендації. Соціальний працівник виписує лише ті з них, які є 
актуальними для сім‘ї. Важливим аспектом рекомендацій є 
відзначення позитивних змін та досягнень сім‘ї. Визначення 
та підкреслення цих змін може стати надійним стимулом для 
сім’ї розвиватися в подальшому.

Категория: Психология и педагогика | (15.01.2013)
Просмотров: 3154 | Рейтинг: 0.0/0