| Главная » Статьи » Психология и педагогика |
Інструкція для роботи зі справами сім’ї (клієнта)
|
|
|
Процес соціальної роботи з сім’єю відбувається у логічній по- слідовності дій, зафіксованих у спеціально розробленому па- кеті документів «Справа сім’ї (клієнта)». Дані документи ство- рені на основі практичного досвіду соціальних працівників, які здійснювали соціальний супровід сімей із дітьми, відобра- жають певну послідовність дій і містять такі складові: форма № 1 – «Форма звернення/направлення та збору первинної інформації»; форма № 2 – «Форма початкової оцінки потреб дитини та сім‘ї»; форма № 2-А – «Картка початкової оцінки випадку відмови або загрози відмови від новонародженої дитини»; форма № 3 – «Картка контактів соціального працівника з клієнтом та його соціальним оточенням»; форма № 4 – «Акт обстеження житлово-побутових умов»; форма № 5 – «Договір про взяття сім‘ї під соціальний супровід/надання соціальних послуг»; форма № 6 – «Форма комплексної оцінки потреб дити- ни та сім’ї»; форма №7 – «План спільних дій»; форма № 8 – «Картка обліку матеріальної допомоги»; форма № 9 – «Висновок соціального працівника щодо результатів супроводу та надання соціальних послуг»; форма № 10 – «Рекомендації соціального працівни- ка щодо подальших дій сім’ї (клієнта) після закриття справи». Всі контакти із сім’єю та з соціальним оточенням сім’ї (через листи, телефонні дзвінки, індивідуальні бесіди, інше) мають бути обов’язково зафіксовані та внесені до «Справи сім’ї (клі- єнта)». Також обов’язково мають бути протоколи командних зустрічей, на яких розглядалися питання сім’ї. Всі записи ма- ють бути достовірними, чіткими й розбірливими. Це потріб- но для того, щоб за відсутності соціального працівника, який безпосередньо працює із клієнтом, інший соціальний праців- ник або керівник служби, за необхідності чи на випадок на- гальної потреби, могли отримати інформацію про сім’ю. До уваги соціальних працівників! Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», Етично- го кодексу спеціалістів із соціальної роботи України соціальний працівник має пам’ятати, що інформація, яка міститься у «Спра- ві», є конфіденційною. До «Справи» мають доступ: клієнт/и, щодо якого/яких ведеться соціальна робота, соціальний праців- ник, який надає соціальні послуги, та прямі керівники соціаль- ного працівника. Розголосити дану інформацію соціальний пра- цівник має право тільки за обставин, коли від цього залежить захист життєвих інтересів дитини чи інших членів сім’ї. Форма №1. «Форма звернення/направлення та збору первин- ної інформації» має на меті: зафіксувати основну (первинну) інформацію про дитину і сім’ю та відповідь ЦСССДМ на звер- нення/направлення. Зазначена форма містить важливу інформацію про дитину, а саме: місце її проживання, склад сім’ї, стислий опис основ- ної проблеми; організації/особи, залучені до роботи з дити- ною і сім’єю. Дана форма заповнюється черговим соціальним працівником ЦСССДМ та передається менеджеру (начальнику відділу) від- повідної служби для ухвалення рішення щодо подальшої ро- боти з клієнтом. Якщо звернення чи направлення стосується випадку загрози відмови матері (батьків) від майбутньої чи народженої дитини, соціальний працівник розпочинає робо- ту з випадком із Форми № 2-А, а потім, залежно від ситуації, використовує інші форми карток. Форма № 2. «Форма початкової оцінки потреб дитини та її сім’ї» У формі початкової оцінки відображається продовження про- цесу систематичного збору інформації, який розпочато на ета- пі звернення/направлення та збору первинної інформації, а також аналіз отриманих даних. Метою початкової оцінки є ух- валення рішення стосовно того, чи дитина, сім’я насправді потребують допомоги, соціального супроводу та які саме по- слуги найбільшою мірою відповідатимуть потребам певного клієнта, а також розглядається питання необхідності прове- дення комплексної оцінки потреб дитини та сім’ї. Форма №3. «Картка контактів соціального працівника з кліє- нтом та його соціальним оточенням» Вже починаючи з етапу налагодження стосунків із клієнтом, а також усього періоду соціальної роботи з ним, соціальний працівник веде записи своїх дій стосовно клієнта та його соці- ального оточення, де фіксується: коли і з ким контактував со- ціальний працівник, короткий зміст розмови та досягнутих домовленостей. Форма № 4. «Акт обстеження житлово-побутових умов» Важливим документом у роботі з сім’єю та джерелом інформа- ції про житлово-побутові умови сім’ї є «Акт обстеження житло- во-побутових умов», де фіксується інформація про кожного із членів сім’ї та про тих осіб, які проживають разом із сім’єю або зареєстровані як такі, що проживають, дається характеристи- ка житлово-побутових умов проживання сім’ї, особлива увага приділяється оцінці умов проживання дитини (дітей), відпо- відності цих умов нормам та потребам дитини, та її (їхній) без- пеці, а також з’ясовуються основні проблеми, що впливають на стан сім’ї, позитивні зв’язки та ресурси сім’ї. Акт обстеження житлово-побутових умов заповнюється ко- місією, визначеною дорадчим органом чи службою у справах дітей. До складу комісії входить представник ЦСССДМ – ди- ректор чи начальник відділу (не рекомендується залучати до складу комісії соціального працівника, який веде випадок). Форма № 5. «Договір про взяття сім’ї під соціальний супро- від/надання соціальних послуг» Вже під час первинної оцінки потреб соціальний працівник обговорює з клієнтом необхідність укладання договору про надання соціальних послуг, узгоджує мету, завдання та необ- хідність тих чи інших дій. Цей документ укладається у двох примірниках, один із яких зберігається у клієнта, другий – у «Справі сім’ї (клієнта)», і підписується клієнтом, соціальним працівником, який із ним працює, та директором (менеджером служби) ЦСССДМ. Такий підхід забезпечує прозорість стосунків та стимулює відповідальність кожної зі сторін. Ця форма є лише зразком. Укладаючи договір, соціальний працівник спільно з клієнтом обговорює умови подальшої співпраці, права та обов’язки сто- рін, які дадуть можливість досягнути змін на краще, подола- ти складні життєві обставини. Договір із клієнтом укладається на певний період часу, за який планується завершити соціальний супровід і досягти позитивних змін, по закінченні терміну дії договору справа переглядається і, при потребі, укладається новий договір. Форма № 6. «Форма комплексної оцінки потреб дитини та сім’ї» В основі комплексної оцінки потреб дитини та сім’ї лежить трикутник потреб дитини, а самі форми розроблені відповід- но до її вікових особливостей, вони містять механізм прове- дення обстеження. Таким чином існує 5 форм оцінки за віко- вими групами (0–2р.; 3–4 р.; 5–8 р.; 9–14 р.; 15–18 р.). Комплексна оцінка допомагає оцінити потреби дитини, здат- ність батьків їх задовольняти, самостійно справитися з наяв- ними проблемами. За допомогою комплексної оцінки соціальний працівник мо- же виявити сильні та слабкі сторони клієнта і його оточення, визначити найбільш значущих людей серед оточення, які мо- жуть допомогти сім’ї, визначити ризики та їхні джерела, до- помогти батькам усвідомити потреби дитини, а головне – за- лучити батьків як партнерів до процесу оцінки та реалізації плану соціального супроводу. Форми комплексної оцінки допоможуть соціальним праців- никам провести основне обстеження потреб клієнта спосо- бом, який дозволяє вести систематичний збір інформації, а також спрощує аналіз і планування найкращих дій в інте– ресах дитини. У формі містяться поради, які необхідно взяти до уваги під час проведення оцінки; вказано, де корисно було б застосову- вати відповідні анкети чи шкали. Форму комплексної оцінки можна заповнити кількома спосо- бами. Наприклад, соціальний працівник може обговорити з дитиною, сім’єю різні питання, передбачені у підрозділах фор- ми комплексної оцінки, а потім показати сім’ї вже заповнену форму. Або ж, після проведення попередньої роз’яснювальної роботи з батьками, соціальний працівник може заповнювати форму разом із батьками/опікунами дитини. Проведення комплексної оцінки завжди має відбуватися та- ким чином, щоб допомогти батькам/опікунам, дітям та ін- шим членам сім’ї взяти активну участь у її процедурі. У фор- мах виділяється місце, де батьки/опікуни і діти підліткового віку могли б висловити власну думку щодо питань, які дослі- джуються, та здійснення оцінки загалом. У разі недоречності заповнення окремих підрозділів форми у розділі підсумків соціальний працівник вказує причину бра- ку відповідної інформації. У своїх записах під час заповнення форми соціальний праців- ник має робити акцент, яка саме допомога і підтримка потріб- на дитині й сім’ї, і які організації найкращим чином нададуть цю допомогу. Для цього, можливо, необхідно буде провести детальніше дослідження окремих аспектів розвитку дитини застосувавши допоміжні анкети і шкали, а в разі потреби за- лучити для додаткових обстежень відповідних спеціалістів. Тобто передбачається, що інші зацікавлені організації також будуть залучені до процесу комплексної оцінки. Проте варто нагадати, що перед тим, як контактувати з іншими організа- ціями, слід отримати дозвіл батьків, за винятком випадків, ко- ли дитині загрожує небезпека. Водночас потрібно отримати дозвіл від організацій, щоб мати змогу ділитися їхньою інфор- мацією з сім’єю. Зібрана інформація використовується для вивчення потреб клієнта, визначення цілей і складання планів щодо подаль- ших дій у кожному окремому випадку. Таким чином, із дитиною, сім’єю у ході комплексної оцінки можуть працювати декілька організацій, закладів, фахівців. Однак відповідальність за проведення комплексної оцінки та заповнення її форми покладено на соціального працівника. Форма № 7. «План спільних дій» Спільне планування з клієнтом дій у наданні соціальних послуг є одним із основних принципів у соціальній роботі. План складається на основі проблем та потреб, виявлених у ході проведення комплексної оцінки потреб дитини та сім‘ї після підписання Договору про надання соціальних послуг. Всі заплановані дії/соціальні послуги мають бути: здійснен- ними, зрозумілими, чіткими, відповідати можливостям клієн- та та його потребам, а також написані зрозумілою для нього мовою. Слід також враховувати вплив соціального оточення клієнта та чітко визначати дії для кожної зі сторін (і соціаль- ного працівника, який надає чи забезпечує надання соціаль- них послуг, і клієнта, його позитивного оточення). Крім соці- ального працівника та клієнта до складання плану можуть бути залучені й представники інших установ та організацій, які можуть надати послуги клієнту для забезпечення тих чи інших потреб дитини, сім’ї. Обов’язково потрібно вказувати також термін їх виконання та очікуваний результат. Форма № 8. «Картка обліку матеріальної допомоги» У більшості випадків для розв’язання соціальних проблем сі- м’я потребує певної матеріальної, фінансової чи гуманітарної допомоги. Соціальний працівник спільно з клієнтом визнача- ють, на вирішення якої саме проблеми слід сконцентрувати увагу і які ресурси для цього потрібні. Соціальний працівник обговорює ці пропозиції на командній зустрічі та визначає вид, розмір, джерела допомоги (надавачем може бути як ЦСССДМ, так і інші суб‘єкти соціальної роботи з сім‘ями). Усі види наданої допомоги (фінансової, матеріальної, гуманітар- ної), незалежно від джерела, фіксуються у формі № 8. До уваги соціальних працівників! При наданні фінансової допомоги ЦСССДМ обов’язково ма- ють бути такі документи: заява клієнта на фінансову допомогу; відповідні підтверджувальні документи, які вказують на необхідність її отримання; протокол командної зустрічі, на якій розглядалося дане питання; наказ директора центру про надання фінансової допомоги; акт прийому-передачі коштів чи матеріальних цінностей; підтверджувальні документи про цільове використан- ня коштів. Форма № 9. «Висновок соціального працівника щодо резуль- татів справи» Якщо обов’язки соціального працівника, передбачені Догово- ром, виконані і клієнт, його сім’я подолали складні життєві обставини, починається етап підготовки сім‘ї ( клієнта) до за- вершення роботи. Питання про завершення стосунків із сім’єю обговорюється на командній зустрічі, де й ухвалюється рішення щодо при- пинення стосунків із родиною чи про необхідність їх продов- ження. Соціальний працівник спільно з сім’єю та іншими суб‘єктами соціального супроводу переглядають план супроводу, відзна- чають позитивні зміни і формують рекомендації щодо пода- льших дій для сім‘ї. До уваги соціальних працівників! Справа сім’ї (клієнта) може завершуватися формою № 9, і пе- редати її копію сім‘ї, але при потребі соціальний працівник може використати форму № 10, призначену спеціально для сім’ї, і деталізувати рекомендації щодо її подальших дій. У фор- мі № 10 вказується, для кого саме з членів сім‘ї призначена та чи інша рекомендація, при цьому деякі з них можуть стосува- тися не лише дорослих, але й дітей. Форма рекомендацій (№10) повторює структуру трикутника потреб, але це не означає, що на кожну з потреб, і здатнос- тей батьків, факторів сім‘ї та середовища мають бути реко- мендації. Соціальний працівник виписує лише ті з них, які є актуальними для сім‘ї. Важливим аспектом рекомендацій є відзначення позитивних змін та досягнень сім‘ї. Визначення та підкреслення цих змін може стати надійним стимулом для сім’ї розвиватися в подальшому. | |
|
|
|
| Просмотров: 3154 | Рейтинг: 0.0/0 | |