Главная » Статьи » Психология и педагогика

СОЦІАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ


Актуальність проблеми, що їй присвячена стаття, зумовлена необхідні- стю вироблення концептуально нових засад освітньої політики, кінцевою ме- тою якої має бути виховання особистості, спрямованої на створення й роз- виток цінностей громадянського суспільства. Зазначена мета системи осві- ти України знайшла своє відображення, зокрема, у Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття: стратегія і тактика”, Національній док- трині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України "Про освіту” та інших програмних документах. Майбутнє країни, її успішний розвиток у першу чергу залежить від того, на які цінності буде зорієнтоване прийдешнє покоління, які життєві пріоритети воно для себе вибере. Саме тому одним з ключових завдань державної політики має стати всебічний аналіз ціннісних орієнтацій (ЦО) молоді, вивчення причин превалювання певних ЦО та вироблення стратегічних засадах державної ос- вітньої політики з виховання справжніх громадян Незалежної України. Проблема цінностей та ціннісних орієнтацій як регулятора людської по- ведінки та основи суспільного розвитку протягом тривалого часу була і зали- шається предметом ґрунтовного та всебічного розгляду науковців. Зазна- чена проблема знайшла своє відображення, в наукових розвідках В. Алексє- євої, І. Беха, Т. Бутківської, Л. Ваховського, М. Євтуха, І. Жерносєка, А. Зд- равомислова, Т. Кушнірової, І. Кононова, Е. Носенко, О. Сухомлинської, Ю. Саарнійта, В. Тюріної, Н. Фролової, Ш. Шварца, праці яких склали мето- дологічну основу нашого дослідження. Так, наприклад, В. Тюріна розглядає ціннісну орієнтацію як регулятор поведінки особистості та тісно пов’язує ЦО із виробленням людиною певно- го світогляду та мотивації [1, с. 76]. У свою чергу Т. Бутківська наголошує на провідній ролі ціннісних орієнтацій у процесі соціалізації – пошуку особисті- стю свого місця в соціумі й можливостей співіснування в ньому [2, с. 27]. Як бачимо, проблема дослідження ціннісних орієнтацій особистості була та залишається предметом ґрунтовного аналізу вчених різних країн. Успішність виховання людини гуманної та духовно багатої як кінцевої мети розвитку цивілізації не в останню чергу залежить від ціннісної спрямованості учителя. Життєва ціннісна позиція педагога знаходить своє відображення й у його професійній діяльності та впливає на результат цієї діяльності. Інакше кажучи, майбутнє нації криється в ціннісному сьогоденні вчителя. З огляду на вищевикладене особливої актуальності набуває питання вивчення ціннісних орієнтацій майбутніх учителів, соціального контексту їх виникнення або транс- формації та шляхів формування в майбутніх освітян стійкої орієнтації на за- гальнолюдські цінності. Мета статті полягає у вивченні ціннісних орієнтацій майбутніх учи- телів та соціального контексту їх виникнення. На підставі аналізу наукової літератури можна зробити висновок, що про- блема цінностей та ціннісних орієнтацій особистості була й залишається од- нією з найбільш актуальних у сучасній науці. Зазначена проблема розв’язуєть- ся як соціологами, так і психологами та педагогами. На наш погляд, з’ясу- вання сутності терміна "ціннісна орієнтація” можливе через встановлення зв’язків між категорією "цінність” та поняттям "орієнтація”. Цінністю, з одного боку, можуть вважатися норми та принципи, які є іде- алом суспільної життєдіяльності та поділяються всіма членами суспільства або їх переважною більшістю. З іншого — цінністю можуть вважатися ба- жані та значущі для окремої особистості норми, принципи та цілі. Поняття "орієнтація” означає спрямованість, напрям розвитку. У нашому випадку йдеться про спрямованість особистості на якісь мети, вибір людиною життє- вих пріоритетів. Треба зазначити, що, на думку науковців, які досліджують проблему формування ціннісних орієнтацій особистості та їхньої реалізації у життєвій та професійній діяльності, наголошують на помилковості ототож- нення ціннісних орієнтацій людини з цінностями та нормами, що існують у суспільстві. Так, наприклад, А. Здравомислов вважає, що для окремої люди- ни може бути важливим та значущим зовсім не те, що є важливим та значу- щим з точки зору суспільних інтересів та установлених норм ціннісно орієнто- ваної суспільної свідомості [3, с. 203]. Досить цікавими є погляди на окресле- ну проблему В. Алексєєвої, яка зазначає, що "під ціннісними орієнтаціями слід розуміти вибірковість свідомості та поведінки, їхню детерміно- ваність уявленнями особистості про цінності життя та культури” [4, с. 61]. Таким чином, можна зробити висновок, що співіснування людини в со- ціумі, її взаємодія з іншими представниками людської спільноти й взагалі з навколишнім світом є причиною вироблення особистістю виключно індивіду- ального ставлення до існуючих у суспільстві норм, принципів, ідеалів та цінно- стей – власної ціннісної орієнтації. Інакше кажучи, ціннісна орієнтація являє собою спрямованість зусиль окремої особистості на досягнення певної мети, яка має для цієї особистості ціннісне значення. Аналізуючи та узагальнюючи досвід науковців (В. Алексєєвої, І. Беха, Т. Бутківської, І. Жерносєка, А. Здравомислова, І. Кононова, Ю. Саарнійта та інших) зі з’ясування змісту терміна "ціннісна орієнтація”, можна виділити кілька ознак, що характеризують зміст терміна. Отже, зміст ціннісних орієнтацій характеризується такими ознаками: 1) диференційність (оцінювання). Вичленення цієї ознаки обумовле- не тим, що особистість оцінює важливість і значущість предметів та явищ навколишнього середовища, а вже потім обирає значущі для себе явища, предмети, процеси; 2) вибірковість. ІІнакше кажучи, після оцінювання важливості людина обирає важливі для себе норми, принципи, явища тощо; 3) детермінованість. Ця ознака свідчить про те, що вибір особистості значущих цілей або норм, явищ, на які людина хоче орієнтуватися, відбуваєть- ся на основі певних критеріїв. Такими критеріями можуть бути світогляд осо- бистості, її ідеали, інтереси тощо; 4) регулятивність. Сформована ціннісна орієнтація визначає поведі- нку особистості в ситуації необхідного вибору. Процес формування ціннісних орієнтацій особистості та їх зв’язок з по- в едінкою індивіда представлено нами в такій схемі: Формування ціннісних орієнтацій особистості починається з того, що пред- мет або явище навколишньої дійсності певним чином діє та людину та зумов- лює визначення індивідом цінності цього предмета або явища для людини особисто. Під впливом сформованої ціннісної орієнтації особистість визна- чається із стратегією власної поведінки, що у свою чергу відбивається на сутності та якісних характеристиках предмета або явища. Як уже зазначалося, майбутнє нації значною мірою залежить від ціннісно- го сьогодення вчителя. Саме з огляду на це, нами було проведене комплек- сне дослідження ціннісних орієнтацій майбутніх учителів, яке включало в себе: а) з’ясування важливості для майбутніх учителів цінностей особистого, професійного та суспільного життя; б) аналіз мотивів вибору професії педагога; в) погляди студентів на основне завдання педагогічного ВНЗ; г) вивчення референтних груп та джерел, що формують ціннісні орієн- тації майбутніх фахівців. Для вирішення поставлених завдань нами використовувалася власно- руч розроблена анкета, до переваг якої слід віднести такі: · анонімність (студент надавав інформацію про себе лише за особис- тою згодою, що, на наш погляд, сприяло одержанню об’єктивних даних); · наявність закритих і відкритих питань та завдань (студент мав змогу більш повно та ґрунтовно відобразити власну позицію щодо того чи іншого питання). Анкетуванням було охоплено студентів I – IV курсів філологічних спе- ціальностей Луганського національного педагогічного університету імені Та- раса Шевченка, Слов’янського державного педагогічного університету та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. За- гальна кількість респондентів склала 664 особи. Перше завдання анкети мало на меті визначити, які цінності та життєві цілі є пріоритетними для сучасного студента-педагога. З цією метою респон- дентам пропонувалося проранжувати за ступенем важливості для них осо- бисто такі цінності (починаючи з найбільш важливої та значущої): – любов – духовна і фізична близькість з коханою людиною; – влада – намагання командувати людьми, підкоряти їх власній волі; – свобода – самостійність, незалежність у судженнях, можливість люди- ни проявити свою індивідуальність; – розваги і задоволення – відсутність обов’язків, приємне проведення часу; – служіння людям – турбота про добробут та розвиток інших людей, гро- мади, нації та всього людства; – матеріальний добробут – відсутність матеріальних ускладнень; – моральність – слідування моральним нормам; – здоров’я – відсутність хвороб у себе та рідних; – власна позиція – відстоювання власної позиції, навіть якщо вона є хиб- ною, неприйняття точки зору іншої людини; – безпека – почуття захищеності себе та близьких; – освіченість – високий рівень загальної культури, широта поглядів; – кар’єра – кар’єрне зростання, підвищення по службі; – професіоналізм – добре знання своєї професії, уміння вирішувати фа- хові проблеми та завдання; – суспільне визнання – повага оточуючих, авторитетність у колективі; – цікава і престижна робота – робота, виконання якої приносить лю- дині неабияке задоволення і водночас підвищує її соціальний статус; – творча самореалізація – реалізація особистістю власного творчого потенціалу, можливість творчої діяльності; – дружба – наявність відданих друзів, на яких завжди можна покластися і яким Ви завжди готові допомогти; – родина – гармонійні та дружні стосунки між членами родини, щасливе подружнє життя. Запропоновані цінності (усього – 18) були поділені нами на три групи: – "цінності стосунків” – цінності, що відображають взаємини особистості з оточуючими (любов, здоров’я, безпека, дружба, родина); – "цінності індивідуальності” – цінності, що відображають устремління людини як особистості (влада, свобода, розваги і задоволення, матеріаль- ний добробут, власна позиція, освіченість, кар’єра, професіоналізм, суспіль- не визнання, цікава і престижна робота, творча самореалізація); – "цінності суспільної користі” – цінності, що відображають суспільно ко- рисну спрямованість діяльності людини (служіння людям, моральність). Представлені в таблиці результати ранжування свідчать про те, що, найбільш важливими для студентів є "цінності стосунків” – відсутність хво- роб у себе та близьких, наявність відданих друзів, гармонійні взаємини в родині, усвідомлення того, що в тебе є кохана людина. У той же час викли- кає певне занепокоєння оцінка студентами важливості такої цінності, як ”без- пека”. ьтсінніЦРанг цінності І курс ІІ курс ІІІ курс IV курс Любов 3 3 3 1 Влада 18 17 18 17 Свобода 4 6 6 5 Розваги і задоволення 17 18 16 18 Служіння людям 16 16 15 16 Матеріальний добробут 7 7 4 8 Моральність 12 12 12 9 Здоров’я 1 1 1 3 Власна позиція 10 14 17 10 Безпека 13 9 10 14 Освіченість 6 5 8 6 Кар’єра 9 10 9 12 Професіоналізм 11 11 11 13 Суспільне визнання 15 15 14 15 Цікава і престижна робота 8 8 7 7 Творча самореалізація 14 13 13 11 Дружба 5 4 5 4 Родина 2 2 2 2 На умовному другому місці за важливістю знаходяться "цінності індиві- дуальності”. Значну увагу сучасні студенти приділяють досягненню власної свободи, освіченості, одержанню цікавої і престижної роботи й дещо мен- шою мірою – кар’єрному зростанню. Викликають певний оптимізм результа- ти оцінки студентами власної позиції як життєвого пріоритету. Ці результати свідчать про те, що студенти не завжди нехтують думкою інших людей зара- ди своїх цілей. Тішить і той факт, що бажання за будь-яких умов підкоряти оточуючих власній волі та просто приємно проводити вільний час не знахо- дить підтримки в респондентів. Водночас, відзначаючи в цілому важливість для майбутніх учителів "цінно- стей індивідуальності”, ми тим не менше змушені констатувати, що "суспільне визнання” та "творча самореалізація”, – повага, авторитетність у колективі та бажання нестандартно, творчо підходити до своєї професії – на превели- кий жаль, не є життєвими пріоритетами молоді. Викликає неабияке занепокоєння оцінка студентами "цінностей суспіль- ної користі”. Зокрема, якщо цінність "моральність” займає у студентів І – ІІІ курсів 12-й ранг, а у студентів IV курсу – 9-й ранг відповідно, то цінність "слу- жіння людям” взагалі займає одне з передостанніх місць. Отримані результати є красномовним свідченням того, що в непростих соціально-економічних умовах сьогодення пріоритетного значення для мо- лоді набувають цінності, пов’язані з близьким оточенням. Це обумовлено потребами молоді у: а) стабільності, яку насамперед здатне забезпечити близьке оточення; б) наявності людей, які завжди втішать у разі невдачі та зможуть дати добру пораду. Значну увагу майбутні фахівці приділяють пошуку цікавої та престижної роботи, матеріальному добробуту та кар’єрному зростанню, що викликано бажанням через робоче місце убезпечити себе від соціальних негараздів. Водночас, низька оцінка "моральності” та "служіння людям” як життєвих пріо- ритетів особистості, на наш погляд, зумовлена тим, що у свідомості молодо- го покоління власні проблеми домінують над проблемами оточуючих. Наступне завдання анкети мало на меті вивчення мотивів вступу до пе- дагогічного ВНЗ. Серед найбільш часто згадуваних можна виділити такі: 1) потреба в самореалізації – 240 опитаних (36,1 %); 2) затребуваність про- фесії педагога – 172 респондента (25,9 %); 3) мрія стати учителем – 89 сту- дентів (13,4 %); 4) порада інших – 49 опитаних (4,7 %); 5) потреба вступити до ВНЗ – 49 респондентів (4,7 %). З огляду на відповіді студентів можна зробити висновок, що головним мотивом у виборі ВНЗ була потреба в самореалізації, що може видатися досить дивним (особливо зважаючи на надто низьку оцінку студентами такої цінності, як "творча самореалізація”). Але справа в тому, що самореалізація через творчість є лише одним з видів самореалізації особистості. Людина може реалізувати свої цілі та прагнення й, наприклад, через кар’єрне зрос- тання. Цілком можливо, що респонденти при виборі ВНЗ керувалися саме такими міркуваннями. Вибір студентами затребуваності професії педагога на ринку праці як одного з провідних мотивів свого вступу до педагогічного ВНЗ лише підтверджує нашу тещу про практичну спрямованість мотивації опитаних. На наш погляд, це обумовлено щонайменше двома причинами: а) бажанням молоді зайняти своє місце у світі, що стрімко змінюється; б) через гарантоване робоче місце захистити себе від соціальної нестабільності. Досить цікавими видаються нам погляди студентів на те, що має бути основним завданням педагогічного навчального закладу. Підготовку квалі- фікованого вчителя-предметника основним завданням педагогічного ВНЗ вважають 299 опитаних (45 %), натомість 365 респондентів (55 %) упевнені, що професорсько-викладацький склад ВНЗ у першу чергу повинен опікува- тися розвитком духовно багатої та освіченої особистості свого випускника. Таким чином, студенти наголошують на необхідності виховувати духовно та інтелектуально багатих випускників. Відповіді на запитання "Хто з Вашого оточення є найбільшим взірцем моральності ?” показали, що серед референтних груп найбільш часто нази- валася родина – 421 респондент (63,4 %), викладачів вважають взірцем моральності 89 опитаних (13,4 %), друзів – 70 студентів (10,6 %), знайомих – 36 респондентів (5,4 %), власний варіант відповіді обрали 48 студентів (7,2 %). Зазначимо, що жоден з опитаних не вважає своїх одногрупників взірцем моральної поведінки. Причому, серед респондентів, які вважають власну родину взірцем мо- ральності, 179 опитаних (42,5 %) вважають маму моральним ідеалом, 76 респондентів (18,1 %) вважають такими батьків, тата – 34 опитаних (8,1 %), бабусю – 13 студентів (3,1 %), сестру – 10 опитаних (2,4 %). Менше одного відсотка респондентів взірцем моральності вважають тітку, дідуся, брата, дядька та майбутнього чоловіка. Серед тих, хто обрав свій варіант відповіді, 14 респондентів (29,2 %) наголошують на тому, що не мають ідеалу моральності, своїм ідеалом вва- жають співаків шестеро опитаних (18,1 %), акторів – 4 респонденти (8,3 %), історичних особистостей, Ісуса Христа та кохану людину ідеалом моральної поведінки назвали по троє студентів (6,2 %), персонажів художніх творів та героїв фільмів взірцем вважають по 2 респонденти (4,2 %). Тільки по одно- му респонденту висловилися, що взірцем моральності для них є всі оточу- ючі, сам респондент, ті, кого він поважає, В. О. Сухомлинський, вкладники грошей у дитбудинки, збірний образ, суспільство, філософи, перша вчитель- ка, сусідка по кімнаті, священики. Таким чином, для переважної більшості опитаних референтною групою є власна родина, і стиль (стратегія) поведінки особистості в значній мірі за- лежить від норм, принципів та цінностей, які існують всередині родини. Серед джерел, що найбільш часто формують чи визначають стратегію їхньої поведінки, студенти називали такі: ЗМІ – 124 респонденти (18,7 %), кіно- продукція – 132 опитаних (19,9 %), музика – 240 студентів (36,1%), Інтернет – 37 респондентів (5,6 %), твори літератури – 131 студент (19,7 %). Відповіді респондентів дають підстави стверджувати, що стратегія по- ведінки майбутніх освітян формується здебільшого під впливом музичних творів, дещо меншою мірою – кінопродукції та творів літератури. Слід зау- важити, що в умовах виникнення та досить стрімкого розповсюдження так званої "масової культури”, яка досить часто пропагує ідеї насильства та без- духовності ключового значення набуває питання "духовної спрямованості мистецтва”. Інакше кажучи, будучи визначальним чинником вироблення мо- лоддю ставлення до навколишньої дійсності та, як наслідок, стратегії власної поведінки, мистецтво повинно утверджувати в незміцнілих душах потяг до духовного, загальнолюдського, прекрасного. Про правильність висунутої гіпотези свідчать і результати відповідей студентів на питання, чи може література навчити людину найкращих людсь- ких норм та цінностей. Ствердно на поставлене питання відповіли 470 рес- пондентів (70,8 %). Причому, 406 студентів (86,4 % від кількості респондентів, що дали ствердну відповідь) вважають, що такою літературою може бути лише класика, яка є "духовною скарбницею людства”. Як приклади студента- ми називалися: – твори світової класики (роман М. Мітчелл "Унесені вітром”, роман Ф. Рабле "Гаргантюа та Пантагрюель”, роман В. Гюго "Собор Паризької Бо- гоматері”, сонети У. Шекспіра, творчість О. Уайльда та інші) – 390 респон- дентів; – класика української літератури (роман О. Гончара "Собор”, творчість Марко Вовчок, М. Гоголя, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Т. Шевчен- ка, І. Франка, Лесі Українки) –338 респондентів; – класику російської літератури (роман Ф. Достоєвського "Злочин і Кара”, творчість С. Єсеніна, О. Пушкіна, І. Тургенєва) – 323 респонденти. Натомість, 194 опитаних (29,2 %) сумніваються в такій спроможності літературного твору. Головною причиною заперечної відповіді 169 респон- дентів (87,1 % з тих, хто не вірить у можливість літературного твору вихову- вати гуманну особистість,) вважають комерціалізацію літературної творчості, результатом якої є поява на книжковому ринку досить значної кількості низь- копробної "бездуховної” літератури. Натомість, 132 опитаних (68 %) обстою- ють думку, що зараз домінуючою темою в літературі є "світ злочинців та бо- ротьба з ними правоохоронних органів”. Значною мірою ціннісні орієнтації особистості визначаються так званим соціальним контекстом, під яким ми розуміємо сукупність явищ суспільно- го життя, які під час соціалізації особистості впливають на процес і, як на- слідок, на результат формування ціннісних орієнтацій індивіда. Підсумовую- чи та узагальнюючи результати анкетування, можна виділити такі складові соціального контексту формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів: 1. Потреба у стабільності (насамперед, душевній) за непростих умов сьогодення. 2. Превалювання в молодого покоління власних проблем та цілей над проблемами оточуючих (певний ціннісний егоцентризм). 3. Бажання через робоче місце самоствердитися та убезпечити себе від соціально-економічних негараздів. 4. Ціннісні уявлення референтних груп. 5. Ціннісна спрямованість інформаційного простору (середовища). Для формування духовно багатої, інтелектуальної та гуманної особис- тості громадянина України, його орієнтації на загальнолюдські цінності, на наш погляд, необхідними є такі умови: а) сповідування родиною найкращих традицій виховання, що їх сповідує людство; б) контроль з боку держави за дотриманням моральності як в інформа- ційному просторі, так і в мистецтві загалом; в) теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогі- чних умов формування орієнтації студента-педагога на гуманістичні та ду- ховні постулати людства; г) введення у навчально-виховний процес спецкурсів, спецсемінарів, котрі мали б на меті виховання духовно та інтелектуально багатої особис- тості майбутнього учителя. Як справедливо зазначає С. Вітвицька, діяльність учителя має бути підпорядкована завданням створення інтелектуального та духовного потен- ціалу нації, розвитку, збереження та примноження культурної спадщини й фор- муванню людини майбутнього [5, 74]. Дійсно, успішний розвиток держави значною мірою залежить від того, які ідеали та принципи вчитель "прище- пить” учням – ціннісної позиції самого педагога. Проаналізувавши результати дослідження, ми ризикнемо зробити такі висновки: 1. Складовими соціального контексту формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів є: 1) потреба у стабільності (насамперед, душевній) за непростих умов сьогодення; 2) превалювання в молодого покоління власних проблем та цілей над проблемами оточуючих (певний ціннісний егоцентризм); 3) бажання через робоче місце самоствердитися та убезпечити себе від соціально-економічних негараздів; 4) ціннісні уявлення референтних груп; 5) ціннісна спрямованість інформаційного простору (середовища). 2. Виховання гуманної особистості громадянина України стає можливим за дотримання таких умов: а) сповідування родиною найкращих традицій ви- ховання, що їх сповідує людство; б) контроль з боку держави за дотриман- ням моральності як в інформаційному просторі, так і в мистецтві загалом; в) теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування орієнтації студента-педагога на гуманістичні та духовні по- стулати людства; г) введення у навчально-виховний процес спецкурсів, спец- семінарів, котрі мали б на меті виховання духовно та інтелектуально багатої особистості майбутнього учителя. Разом з тим, проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективи подальших наукових розвідок у цьому напрямку полягають, на наш погляд, у розробці та впровадженні в освітню практику вищої школи спецкурсів та спецсемінарів, котрі мали б на меті вихо- вання гуманної особистості майбутніх учителів. Література 1. Тюріна В. О. Система цінностей як регулятор поведінки особистості // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За ред. О. В. Сухомлинської. – К.: АПНУ,1997. – С. 76 – 79. 2. Бутківська Т. В. Проблема цінностей у соціалізації особистості // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За ред. О. В. Сухомлинської. – К.: АПНУ, 1997. – С. 27 -31. 3. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. – М.: Полит- издат, 1986. – 224 с. 4. Алексеева В. Г. Ценностные ориентации личности и проблемы их формирования // Сов. педагогика. – 1981. – № 8. – С. 61 – 69. 5. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посібник для студ. магістратури – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с. 6. Жерносек І. П. Деякі ціннісні орієнтації молоді // Цінності освіти і ви- ховання: Наук.-метод. зб. / За ред. О. В. Сухомлинської. – К.: АПНУ, 1997. – С. 39–41. 7. Кононов І. Ф. Етнос. Цінності. Комунікація. – Луганськ: Альма-матер, 2000. – 494 с.

1 2 3 4 5 Категория: Психология и педагогика \| (21.11.2012)
Просмотров: 1144 \| Рейтинг: 0.0/0