В современной ситуации развития нашего общества, знаменующейся поворотными историческими событиями, ломкой старой системы нравственных ценностей, порождающих множество трудных ситуаций в жизни конкретного человека, особую актуальность для психологической науки представляет исследование индивидуальности как достаточно позднего этапа психического развития, формирования в ходе жизненного пути человека относительно автономной

На даному етапі розвитку суспільства, коли більшість людей, особливо молодь, відчувають невпевненість, розчарування через невміння опанування соціальною дійсністю, робити власний вибір, приймати рішення, самостійно проектувати власне життя. Ми стикаємось з тим, що молодь, яка начебто, стала професійно компетентною (отримала диплом, має певний набір умінь, навичок, умінь впроваджувати набуті теоретичні знання на практиці тощо) практично безпорадна

Кожна людина на протязі свого життя за допомогою самостійних спостережень, спів ставно – порівняльного аналізу, встановлення причинно – наслідкових зв’язків, навіювання та виховання оточуючого середовища набуває певний досвід. Досвід, як безпосередній, так і опосередкований, є показником засвоєння соціальних знань. Безпосередній досвід передбачає активну участь індивіда в соціальній дії, результатом якої є оволодіння новими знаннями, навичками, вміннями, здобутими емпіричним шляхом