а последние несколько десятилетий в системе образования разных стран накоплен большой  опыт  работы  с  одаренностью,  опробованы  различные  формы  выявления  и психолого-педагогического сопровождения одаренных детей. Так,  если  ранее  под  одаренностью  подразумевались  преимущественно 

внутренние когнитивные навыки, тесно связанные со школьной успеваемостью и высокими показателями  уровня  интеллекта,  то  сейчас  произошел  переход  к  более  широкому пониманию, включающему в понятие «одаренность»  мотивацию, креативность, лидерские и познавательные способности, а также социальные и эмоциональные навыки.

На сучасному етапі розвитку та становлення українського суспільства особливе занепокоєння викликають поширення наркоманії в молодіжному середовищі, зниження віку, з якого починають вживати наркотичні засоби та психотропні речовини, проникнення наркотиків до закладів освіти. Мають місце непоодинокі випадки виявлення фактів незаконного обігу наркотиків безпосередньо в навчальних закладах та на прилеглих до них територіях, затримання неповнолітніх у стані наркотичного сп’яніння, вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин у школах та вищих навчальних закладах.

В современной ситуации остро стал вопрос о социально-педагогической помощи детям с особыми потребностями, так как численность заболеваний, которые нередко приводят к детской инвалидности, в Украине возросла на 19,2 % [1,с. 109]. 

Сучасна соціокультурна ситуація, що характеризує цей етап історичного розвитку України, визначається створенням і поступовим утвердженням нової системи цінностей. За таких умов загострилася актуальність наукового дослідження питання активізації людського фактора, цілеспрямованого формування соціально активної особистості, адекватної новим вимогам.  

Останнім часом у понятійному апараті педагогічної науки утвердився термін «андрагогіка». Ним позначають напрямок розвитку педагогічної думки, у межах якого відбувається істотне переосмислення змісту категорії додаткової освіти дорослих: систематизується термінологічний апарат, аналізується методологія навчання дорослих, пропонована зарубіжними андрагогами.

Одним з поширених явищ демократизації українського суспільства є тенденція децентралізації в управлінні важливими суспільними системами. Однією з таких систем виступає система соціальної роботи як складова соціальної сфери.

Актуальність проблеми, що їй присвячена стаття, зумовлена необхідністю вироблення концептуально нових засад освітньої політики, кінцевою метою якої має бути виховання особистості, спрямованої на створення й розвиток цінностей громадянського суспільства. 

З переходом у ХХІ століття у вищій школі відбулися кардинальні зміни. Вища педагогічна освіта сьогодні орієнтується на духовне та емоційне збагачення майбутніх учителів, на залучення їх до світу людських цінностей та спілкування в гуманістичному стилі. Вищий навчальний педагогічний заклад зараз готує майбутнього вчителя до діяльності в суттєво нових умовах. Однією з характерних особливостей вищої педагогічної освіти є зростання значення соціокультурної компетентності майбутнього фахівця.

Процеси національного новоутворення українського суспільства збіглися з піднесенням світової і національної тендерної активності. Період кінця 80—90-х років XX століття — це період переосмислення суспільної ролі та значення соціальних статей, їх впливу на всі соціальні процеси, на особистісне самотворення людини — чоловіка і жінки, стрімкі зміни світової та національної впорядкованості всіх сфер життя.

За останні півсторіччя в сучасному світі значно зросла кількість дітей з особливостями психофізичного розвитку. Майже 40—50% дітей мають певну схильність до змін у розвитку. На сучасному етапі проблема роботи з дітьми дошкільного віку, які мають особливості психофізичного розвитку, з психолго-педагогічної переросла в соціальну.