| Главная » Статьи » Психология и педагогика |
| В категории материалов: 343 Показано материалов: 231-240 |
Страницы: « 1 2 ... 22 23 24 25 26 ... 34 35 » |
Сортировать по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
|
Результати дослідження теоретико-методологічних і практичних аспектів управлінської діяльності керівника дозволяють обґрунтовано стверджувати, що вона, будучи полімотивованою, включає такий компонент як професійне самовдосконалення. Склад і характер мотивів детермінується як внутрішніми, так і зовнішніми причинами. На думку О.М. Леонтьєва: "Чим більше проникає психологічне дослідження за поверхню досліджуваних явищ, тим усе більш чітко виступає значення проблеми мотивів людської діяльності |
|
Опитувальник термінальних цінностей був розроблений І.Г.Сєніним на основі тестів, спрямованих на діагностику різних аспектів спрямувань особистості М.Рокіча, Д.Сьюпера і Д.Невіла, Олпорта-Вернона-Лідснея. Опитувальник ОТеЦ розроблявся саме з метою використання у сфері професійного консультування. У ньому виділені два діагностичних конструкта: термінальні цінності (переконання особистості у перевагах певних життєвих цілей над іншими) і значущість для особистості певних життєвих сфер (як сфер реалізації термінальних цінностей). Опитувальник є апробованим, перевіреним на надійність і валідність |
|
Метод семантичного диференціалу, розроблений Ч.Осгудом для вимірювання відмінностей в універсальній інтерпретації понять, поєднує у собі процедуру шкалювання і метод контролюємих асоціацій. Поняття (об‘єкт) оцінюється за набором семизначних шкал, полярні сторони яких позначені прикметниками – антонімами. Шкала між протилежними полюсами сприймається досліджуваним як неперервний континуум градацій вираженості значень, які переходять у свою протилежність у точці "нуль". |
|
Опитувальник складається з 16 тверджень, що оцінювалися досліджуваними за принципом вербальних шкал. Кожне твердження висловлює почуття або міркування, пов‘язане з вибором майбутньої професії. Досліджуваним пропонувалося оцінити кожне твердження за 11-бальною шкалою (від 0 до 10), залежно від того, наскільки вони можуть з ним погодитися. |
|
Встановлення контакту. Встановлення психологічного контакту між консультантом і клієнтом є першою і головною умовою взаємодії, тому що "ніякі позитивні зміни в особистості не можуть відбутися поза стосунками" (К.Роджерс,1991). Перша зустріч клієнта і консультанта — найвизначніший крок у формування цієї системи стосунків. Збалансованість і узгодженість їх дій визначають ефективність бесіди. |
|
Профконсультаційна бесіда може бути розглянута з точки зору основних правил, закономірностей її організації, а також, з точки зору загального підходу до її цілісного сприймання. Хоча істотну роль відіграє засвоєння профконсультантом різних технік і прийомів, першочергове значення має основна "ідея", якою він керується у своїй роботі. Вона відбивається у його підході, переконаннях, в тому, як він сприймає клієнта і консультаційну ситуацію, які цілі ставить в своїй діяльності, який смисл вкладає в неї. |
|
Майже ніхто не звертається в профконсультаційну службу заради задоволення власної цікавості Людина приходить до психолога лише тоді, коли перед нею постає проблема, яку вона не спроможна розв`язати самостійно. |
|
В кожній конкретній профконсультаційній ситуації клієнт може акцентувати проблеми, пов`язані з одним або кількома аспектами його індивідуальної профорієнтаційної ситуації. Можливо, він хоче розібратися в собі, дізнатися про свої здібності, досягти кращого розуміння своїх спрямувань, схильностей і потреб. |
|
Метою професійної консультації, є надання особистості необхідної допомоги в процесі її професійного самовизначення. Проблема може бути успішно розв‘язана лише за умов її адекватного розуміння і адекватного підходу до її розв‘язання. Якщо особистість не задовольнить свій запит, який привів її до психолога, вона не отримає ніякої користі від профконсультації. |
|
Почему и как возникло искусство? Этот вопрос сравним по сложности разве только с вопросом: как возник человек? А может быть, эти два вопроса сплетены в один, и искусство появилось тогда, когда человек разумный — Homo sapiens, еще не овладев словесным языком, попытался сообщить что-то впервые увиденное (и чрезвычайно его поразившее) своим сородичам. |